Я сиділа із тобою за одною партою — і давала списувати фізику.
Щоранку я варю тобі каву в улюбленій кав’ярні.
Я допоміг прибрати увесь поверх, коли всі зробили вигляд, що не чули.
Це мені ти скинула останню тисячу на снарягу — просто бо довіряєш.
Я тримала двері, коли ти забігав із гарячим стаканчиком.
Ти позичив мені зарядку в потязі.
Ми стояли в одній черзі в супермаркеті.
Я надіслала тобі мем, і ти його запостив.
Поки ти ще не знаєш про мене всього. Я хочу довіряти тобі, але завжди вагаюся — чи можу?
Я лесбійка. Я гей. Я трансгендерна людина.
Я та сама людина, як і вчора. Просто сьогодні я кажу більше, бо довіряю тобі.
Ми зустрічаємося кожного дня — в одному офісі, на одному поверсі вдома, в одній казармі.
Я знаю, що ти сприймаєш мене на основі моїх вчинків та дій.
Ми не чужі люди, але продовжую вагатися, чи можу говорити з тобою відкрито.
Мені важливо знати, що я можу розраховувати на твою підтримку так само, як і ти на мою.
Я хочу так само ділитися з тобою новинами зі своїх побачень, сімейних свят, відпусток з моєю коханою людиною.
А ще — знати, що ти на моєму боці. Що ти не промовчиш, коли мене будуть ображати. Не пройдеш повз, зробивши вигляд, що не знаєш мене.
Я та сама людина, як і була вчора. Нічого не змінилося.
Ми вже знайомі. Час дізнатися більше.