Як реагувати на камінг-аут
Як реагувати
на камінг-аут
ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ РІДНИХ ТА ДРУЗІВ
Які питання можна задавати, які є стоп-фрази та чим підтримати людину і себе — розповідає психологічна служба ГО Інсайт.
Камінг-аут – ситуація, коли людина перестає приховувати власну сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Для самої людини, яка вирішує зробити камінг-аут, це часто подія, яка розділяє життя на до й після. По важливості ця подія могла б бути порівняна із, скажімо, народженням дитини, або завершенням навчання, або переїздом в іншу країну.
Але це ж ще й досить часто – небезпечна подія, особливо в тих суспільствах, де рівень гомофобії залишається високим і на сьогодні.
Навіщо ж тоді взагалі робити камінг-аут?
Дехто вирішує жити так званим подвійним життям, тобто одну частину себе демонструвати родині та близьким людям, а іншу – презентувати в обмеженому, інколи закритому товаристві.
По-перше, проживати подвійне життя нелегко. Людині необхідно бути в постійному напруженні й це призводить до швидкого виснаження, емоційного і психічного.
По-друге, важко жити, усвідомлюючи, що твої рідні насправді тебе не знають, навіть не бачать. Вони бачать якісь інші образи свого сина чи доньки, або іншої близької людини. Доводиться відповідати цьому образу, інакше не отримаєш ні уваги, ні любові, ні підтримки.
А ще причина, за якою люди наважуються зробити камінг-аут, це відчуття відкритості й легкості, коли живеш зі своїми партнерками_ами і можеш не приховувати своє сімейне життя і стосунки.
Багато ЛГБТ+ людей створюють родини, народжують дітей і водночас приховують свою сексуальну та гендерну ідентичність від батьків та інших родичів. Інколи таким сім’ям доводиться вигадувати версії щодо того, що партнерка або партнер є подругою, другом, хрещеним батьком або хрещеною матір’ю. І погодьтесь, це має бути дуже важко.
Для близьких людини, яка здійснює камінг-аут, це насамперед може бути страшно та незрозуміло. Часто люди відчувають, ніби їхнє життя зруйнувалося й перебувають у стані розгубленості. Це спричиняє гнів, непорозуміння. Виникає тривога за здоров’я й безпеку близької людини, про яку тепер відомо, що вона має ідентичність, яка не схвалюється суспільством.
Що робити батькам, якщо їхня дитина здійснила камінг-аут?
Перше, що вам необхідно зробити, це заспокоїтися. Надалі вам знадобиться більше інформації. Спробуйте знайти джерела такої інформації. Існують спеціальні організації, які займаються батьками та рідними людей, які здійснили камінг-аут, або належать до ЛГБТ+ спільноти. Дуже помічним було б знайти інших людей, чиї рідні так само здійснили камінг-аут. Коли бачиш, що ти не одна_ин такий, що є інші люди, які переживають те саме, що й ти – відчуваєш помітне полегшення.
Ми б радили в будь-якому випадку бути на боці близької людини: “Я з тобою, я за тебе незважаючи, що мені зараз важко, я не знаю зараз як реагувати, поки я в цьому періоді розгубленості, він мине, я знайду відповіді на свої питання, але я однаково з тобою, навіть якщо я зараз не можу бути такою або таким, як завжди.”
Чому так відбувається?
Тому що дійсно плани на майбутнє доньки або сина зруйнувалися також, але варто розуміти, що це були ваші плани, а не її або його.
Те, що ви мали якісь очікування і сподівалися, що вони колись здійсняться – це ваша внутрішня проблема, яку вам необхідно буде вирішити із собою і ваші діти не мають за це відповідати.
Чим себе підтримати в цей час?
Спробувати не розглядати те, що відбулося, як нещастя. Розглядати це як подію, яка несподівано увійшла у ваше життя і з якою треба навчитися жити.
Також ми радимо не ігнорувати цю подію. Від того, що ви будете уникати торкатися цієї теми, вона не перестане існувати. Якщо вам поки що важко говорити, можна спокійно сказати про це дитині, або іншій людині з родини, яка здійснює камінг-аут.
Погана ідея – вдаватись до позиції «перечекаємо, доки це мине, воно мине». Якщо ви маєте справу із явищем трансгендерності або гомосексуальності, то людина скоріш за все залишиться у своїй ідентичності, і в такому вигляді, як вона вам презентує. І сподіватися на це, що це мине, це ніби вдавати, що те, що зараз із нею відбувається, є хибним, неправильним, патологічним, або якимось ще не таким.
Слідкуйте за тим, щоби не застрягати на етапах заперечення, провини й болю. Ці етапи природні, коли щось руйнується в нашому житті, навіть якщо це переконання щодо майбутнього наших дітей. Ми природним шляхом проходимо через етапи заперечення, небажання з цим примиритися, болю, почуття провини й так далі. Якщо ви помічаєте, що цей період триває у вас декілька місяців і ніяк не закінчується, скоріш за все вам допомогло б звернутися до психологині_га або психотерапевтки_а, з яким або з якою ви б могли вийти з того місця, де застрягли.
Стоп-фрази
Є ще такі фрази або вислови, які люди, що здійснюють камінг-аут, можуть почути від своїх рідних і ці слова є болісними, вони можуть поранити людину.
Ми зібрали декілька таких висловів, і хочемо поговорити з вами й про це.
І давно це в тебе?
Будьте певні, що точно давно. Якщо людина здійснює камінг-аут, вона деякий час живе з цим. Така фраза начебто про те, що людину звинувачують у чомусь або піддають сумнівам правдивість її відчуття щодо себе.
А сходімо до фахівця або до священника, гуру, когось ще?
Це демонструє так звану патологізуючу позицію, тобто ви транслюєте дитині, що з нею щось не так, це хвороба. Сексуальна орієнтація й гендерна ідентичність хворобою не є, вони є варіантом норми розвитку людської сексуальності й гендерної ідентичності та виправляти те, що є нормою, є не просто безглуздям, це є неетичним.
А, може, тобі здалося? А ти точно впевнена_ий, що це так?
Зазвичай людина тривалий час живе зі своєю ідентичністю і якщо вона наважилася вам сказати, вірогідно, що їй точно не здалося.
І за що мені оце все? Та що ти зі мною робиш? Ось виростила на свою голову?
Такі фрази звинувачують дитину або людину й ніби перекладають відповідальність за ваші складнощі. Це ви зараз не можете впоратися із ситуацією. Ваші емоції й ваші почуття це цілком ваша відповідальність, і якщо у вас складнощі, то дитина не винна в тому, що вони у вас є. Якщо ви не можете самостійно подолати деякі стани, можливо, вам потрібна допомога фахівчині_ця.
Це гріх. Це аморально.
Якщо ваша дитина повідомила вам про те, що її сексуальна орієнтація або гендерна ідентичність є такою, якою вона є, вона імовірніше до того багато разів подумала про те, як це буде сприйнято, як на це відреагує суспільство. Коли батьки це говорять, вони ніби-то мають надію, що дитина почує і прийде до тями, але насправді це лише додасть почуття провини і тієї зайвої надлишкової відповідальності, яку неетично передавати дитині.
А що я тепер на роботі скажу? Що тепер сусіди або родичі скажуть?
Дитина не мусить відповідати за ваші почуття щодо того, що скажуть родичі, і як ви з цим обійдетеся. Це може бути неприємним, але, як показує практика, здебільшого люди досить спокійно сприймають інформацію щодо того, що хтось зі знайомих їм людей має сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, яка виходить за межі гетеронормативності. Якщо вас бентежить це питання, скоріш за все, вам необхідна допомога з тим, щоби навчитися допомагати собі, щоби навчитися бути більш стійкими в тому, що ви живете правильне життя, і що ви не маєте бути зручними або якимись, якими вас хотіли б бачити інші люди.
Ну, головне, що не наркотики.
Ця фраза ніби-то звучить, як фраза прийняття, але насправді вона є знецінюванням і патологізацією, ніби гендерна ідентичність людини те саме, що й наркотики, тільки трошечки краще, а воно таким не є. Ці поняття взагалі не варто ставити в один рядок.
А що ж тоді казати?
Є кілька способів підтримати важливу для вас людину, якщо вона здійснила камінг-аут.
1. Слухайте уважніше та довіряйте досвіду
Коли ділиться з вами своєю історією, це подарунок.
Це означає, що він або вона довіряє вам тією мірою, щоби ділитися своїм власним досвідом. І він може бути не таким, якого ви, можливо, очікуєте.
З повагою прийміть камін-аут близької вам людини, адже до нього була виконана величезна внутрішня робота з усвідомлення власної ідентичності й найменше хочеться доводити право на неї близьким людям.
Будьте терплячі з людиною, яка ставить під сумнів або досліджує свою гендерну ідентичність. Такій людині може знадобитися деякий час, щоби з’ясувати, що для неї правильно. Вона може, наприклад, використовувати одні ім’я або займенник, а потім прийняти рішення замінити їх на інші. Докладіть усіх зусиль, щоби виявити повагу і використовуйте коректні ім’я та займенник.
2. Вчіться використовувати коректну мову
Вам необов’язково знати всі терміни, щоб підтримати близьку людину. Вам просто необхідно поважати та використовувати ті, яким надає перевагу ваші близькі.
Якщо ви хочете дізнатися, які займенники щодо себе використовує людина, краще просто про це запитати, ніж намагатися вгадувати. Якщо ви випадково використовуєте неправильний займенник, вибачтеся, а потім намагайтеся використовувати правильний.
3. Уникайте недоречних компліментів і некоректних порад
Хоча ви, можливо, маєте намір підтримати, коментарі подібні таким, можуть бути образливими або навіть шкідливими.
4. Пошукайте інформацію самостійно
Якщо ви хочете дізнатися більше, кращий спосіб це зробити — провести невелике дослідження. Так само як ваша робота не полягає в тому, щоби розповідати іншим, як це — бути цисгендерною людиною, або гетеросексуальною людиною, так і ваш друг або подруга може не захотіти багато разів розповідати іншим про їхній досвід.
Ніколи не є доречним ставити кому-небудь особисті питання про їхнє тіло або сексуальність, крім тих випадків, коли це спеціально запропоновано зробити. Це не означає, що цікавитися або хотіти дізнатися більше неправильно.
На щастя, є багато хороших інформаційних ресурсів. Багато активісток та активістів та публікують на ютубі відеоблоги, розповідаючи про свій особистий досвід, відповідаючи на питання людей, які просто хочуть дізнатися більше.
5. Поставтеся до цього з розумінням і не тисніть на людину, а просто дайте знати, що ви готові вислухати, не даючи оцінок і непрошених порад.
6. Зверніться за підтримкою до обізнаних людей
Це нормально — відчувати всі ці почуття і важливо, щоб ви знайшли підтримку, якої потребуєте, щоби розібратися в них і зрозуміти свій власний досвід. Член вашої родини, або друг чи подруга, можливо, не зможуть бути вам помічниками у такій ситуації, адже вони витрачають у цьому процесі точно не менше ресурсів для переживання.
Багато родичів ЛГБТ+ людей, з якими працювала наша команда, знайшли підтримку й розуміння в психотерапії, або спілкуючись із групами підтримки для батьків ЛГБТ+. Кабінет дружнього психотерапевта — гарне місце для початку. Наприклад, психологічна служба громадської організації «Інсайт» працює не тільки безпосередньо з трансгендерними людьми, а й надає можливість отримати сімейну консультацію.
Корисним може бути лонгрід про трансгендерність від координаторки транс*напрямку в «Інсайті». Також на нашому сайті є публікації для і про трансгендерних людей.
7. Не бійтеся зізнатися, якщо ви чогось не знаєте.
Краще визнати це, аніж робити припущення або говорити щось, що може бути невірним або шкідливим. Шукайте відповідні ресурси, які допоможуть вам дізнатися більше.
Є велика публікація про турботу і виховання трансгендерних дітей, видана Кампанією за права людини у співпраці з Американською асоціацією педіатрів, в якій описуються відмінності між трансгендернимі і гендерно-неконформними дітьми, форми підтримки гендерної ідентичності з та без медичного втручання.
Лонгітюдне дослідження показує, що гендерно-нейтральне виховання не тільки не приносить шкоди, але і дозволяє дітям вибудовувати більш стійке відчуття власної ідентичності. Натомість у випадках, коли з самого дитинства дитина намагається вписатися в стереотипну гендерну роль під впливом середовища, часто доводиться мати справу з різними складнощами в легалізації своїх потреб, різних почуттів і їх проявів (агресія, сльози, рішучість, ніжність і т.д.), що показує психологічна робота як з трансгендерними, так і з цисгендерними людьми.
Якщо потрібно пояснити дитині зміни, які відбуваються з її тілом, краще намагатися робити це безоціночним тоном. Важливо говорити про те, як подбати про здоров’я, розповідати про культуру згоди, яка стосується не тільки сексу і підтримувати таку атмосферу, в якій дитині буде безпечно звернутися до вас по допомогу чи пораду.
