Аналіз правового поля України щодо гендерно-зумовлених кіберзлочинів
У сучасному світі гендерно зумовлене насильство, на жаль, розширює свої кордони. З тим, як швидко розвивається суспільство, цифрові технології, доступність до Інтернету та певна анонімність у цифровому світі, посуваються й межі простору для скоєння ГЗН з реального життя (офлайн) до онлайн-середовища, наприклад, у соціальних мережах, месенджерах, на вебсайтах та інших інтернет-ресурсах, які ми щодня використовуємо для спілкування, навчання та роботи.
Разом із можливостями, які надає нам цифровий світ, зростає й кількість та різноманітність кіберзлочинів, зокрема тих, що мають гендерно зумовлений характер. Проте швидкість виникнення нових видів злочинів у цифровому світі перевищує швидкість законодавчого реагування державою. ГЗН іноді виникає через дискримінаційні стереотипи про гендерні ролі, воно спрямоване проти людини через її гендерну приналежність і призводить до фізичної, сексуальної чи психологічної шкоди або страждань.
Наші авторки:
Оксана Гузь – адвокатка, експертка з питань недискримінації, злочинів на грунті ненависті та гендерно зумовленого насильства
та Ганна Литвинова – юристка, експертка з безпеки, протидії гендерно зумовленому насильству, правозихисниця
проаналізували судові рішення за півтора роки (01.01.2023–30.06.2024), щоб:
– зрозуміти, як працює законодавство у цій сфері;
– виявити прогалини та проблеми;
– надати конкретні рекомендації для змін.
Це не просто ще одна аналітика – це важливий крок у боротьбі за права людини в цифровому просторі.
Авторство: Оксана Гузь, Ганна Литвинова