Інструкція для рідних та друзів
Як реагувати на камінг-аут?
Які питання можна задавати, які є стоп-фрази та чим підтримати людину і себею
Розповідає психологіня Ксенія Віттенберг
Розповідає психологіня Ксенія Віттенберг
Камінг-аут - ситуація, коли людина перестає приховувати власну сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність.
Для самої людини, яка вирішує зробити камінг-аут, це часто подія, яка розділяє життя на до й після. По важливості ця подія могла б бути порівняна із, скажімо, народженням дитини, або завершенням навчання, або переїздом в іншу країну. Для самої людини, яка робить камінг-аут, інколи це може бути небезпечним, особливо в тих суспільствах, де рівень гомофобії залишається високим і на сьогодні.
Для близьких людини, яка здійснює камінг-аут, це насамперед може бути страшно та незрозуміло. Дехто може відчути так само небезпеку, якщо йдеться про суспільство із високим рівнем гомофобії. Часто близькі людини, яка здійснює камінг-аут, відчувають, ніби їхнє життя зруйнувалося й перебувають у стані розгубленості. Це спричиняє гнів, непорозуміння. Виникає тривога за здоров'я й безпеку близької людини, про яку тепер відомо, що вона має ідентичність, яка не схвалюється суспільством.
Людина часто не знає, про що запитати, що правильно сказати, і як взагалі тепер поводитися. Люди в камінг-ауті зазвичай довго до нього готуються. Вони зважують усі за, проти, ризики.
Для самої людини, яка вирішує зробити камінг-аут, це часто подія, яка розділяє життя на до й після. По важливості ця подія могла б бути порівняна із, скажімо, народженням дитини, або завершенням навчання, або переїздом в іншу країну. Для самої людини, яка робить камінг-аут, інколи це може бути небезпечним, особливо в тих суспільствах, де рівень гомофобії залишається високим і на сьогодні.
Для близьких людини, яка здійснює камінг-аут, це насамперед може бути страшно та незрозуміло. Дехто може відчути так само небезпеку, якщо йдеться про суспільство із високим рівнем гомофобії. Часто близькі людини, яка здійснює камінг-аут, відчувають, ніби їхнє життя зруйнувалося й перебувають у стані розгубленості. Це спричиняє гнів, непорозуміння. Виникає тривога за здоров'я й безпеку близької людини, про яку тепер відомо, що вона має ідентичність, яка не схвалюється суспільством.
Людина часто не знає, про що запитати, що правильно сказати, і як взагалі тепер поводитися. Люди в камінг-ауті зазвичай довго до нього готуються. Вони зважують усі за, проти, ризики.
Навіщо людині робити камінг-аут?
Дехто вирішує жити так званим подвійним життям, тобто одну картину себе демонструвати родині та близьким людям, а іншу картину себе презентувати в обмеженому, інколи закритому товаристві.
По-перше, проживати подвійне життя дуже обтяжливо. Людині необхідно бути в постійному напруженні й це призводить до швидкого виснаження, емоційного і психічного.
По-друге, важко жити, усвідомлюючи, що твої рідні насправді тебе не знають, навіть не бачать. Вони бачать якісь інші образи свого сина, або своєї доньки, або іншої близької людини, і доводиться відповідати цьому образу, інакше не дістанеш ані уваги, ані любові, ані підтримки, усього того, що ми беремо у своїх родинах.
А ще причина, за якою люди наважуються зробити камінг-аут, це відчуття відкритості й легкості, коли живеш зі своїми партнерами або партнерками, і маєш можливість не приховувати своє сімейне життя. Багато ЛГБТ-людей створюють родини, народжують дітей і водночас приховують факт своїх відносин від батьків. Інколи таким сім'ям доводиться вигадувати версії щодо того, що партнерка або партнер є подругою, другом, хрещеним батьком або хрещеною матір'ю.
По-перше, проживати подвійне життя дуже обтяжливо. Людині необхідно бути в постійному напруженні й це призводить до швидкого виснаження, емоційного і психічного.
По-друге, важко жити, усвідомлюючи, що твої рідні насправді тебе не знають, навіть не бачать. Вони бачать якісь інші образи свого сина, або своєї доньки, або іншої близької людини, і доводиться відповідати цьому образу, інакше не дістанеш ані уваги, ані любові, ані підтримки, усього того, що ми беремо у своїх родинах.
А ще причина, за якою люди наважуються зробити камінг-аут, це відчуття відкритості й легкості, коли живеш зі своїми партнерами або партнерками, і маєш можливість не приховувати своє сімейне життя. Багато ЛГБТ-людей створюють родини, народжують дітей і водночас приховують факт своїх відносин від батьків. Інколи таким сім'ям доводиться вигадувати версії щодо того, що партнерка або партнер є подругою, другом, хрещеним батьком або хрещеною матір'ю.
Що робити батькам?
Перше, що вам необхідно зробити, це заспокоїтися. Надалі вам знадобиться більше інформації. Спробуйте знайти джерела такої інформації, можливо, в інтернеті. Існують спеціальні організації, які займаються батьками та рідними людей, які здійснили камінг-аут, або належать до ЛГБТ-спільноти. Дуже допоміжним було б знайти інших людей, чиї рідні так само здійснили камінг-аут. Коли бачиш, що ти не одна, або не один такий, що є інші люди, які переживають те саме, що й ти, тоді відчуваєш помітне полегшення.
Я б радила в будь-якому випадку бути на боці близької людини: "Я з тобою, я за тебе незважаючи, що мені зараз важко, у мене зруйнувалося моє життя, я не знаю зараз як реагувати і як жити, поки я в цьому періоді розгубленості, він мине, я знайду відповіді на свої питання, але я однаково з тобою, навіть якщо я зараз не можу бути такою або таким, як завжди."
Чому так відбувається? Тому що дійсно плани на майбутнє доньки або сина зруйнувалися також, і варто розуміти, що це були ваші плани, а не її або його. Те, що ви собі будували якесь майбутнє і сподівалися, що воно колись здійсниться й зараз бачите, що його не буде, це ваша внутрішня проблема, яку вам необхідно буде вирішити із собою і ваші діти не мають відповідати за ваші емоційні стани, за те, що ви з ними не можете зараз впоратися.
Я б радила в будь-якому випадку бути на боці близької людини: "Я з тобою, я за тебе незважаючи, що мені зараз важко, у мене зруйнувалося моє життя, я не знаю зараз як реагувати і як жити, поки я в цьому періоді розгубленості, він мине, я знайду відповіді на свої питання, але я однаково з тобою, навіть якщо я зараз не можу бути такою або таким, як завжди."
Чому так відбувається? Тому що дійсно плани на майбутнє доньки або сина зруйнувалися також, і варто розуміти, що це були ваші плани, а не її або його. Те, що ви собі будували якесь майбутнє і сподівалися, що воно колись здійсниться й зараз бачите, що його не буде, це ваша внутрішня проблема, яку вам необхідно буде вирішити із собою і ваші діти не мають відповідати за ваші емоційні стани, за те, що ви з ними не можете зараз впоратися.
Чим себе підтримати в цей час?
Спробувати не розглядати те, що відбулося, як нещастя. Розглядати це як подію, яка несподівано увійшла у ваше життя і з якою треба навчитися жити.
Також я не радила б ігнорувати цю подію. Від того, що ми не будемо про це говорити, будемо уникати торкатися цієї теми, вона не перестане бути наявною. І якщо вам важко поки говорити про це, можна спокійно і просто сказати це дитині, або іншій людині з родини, яка здійснює камінг-аут, що ви поки не можете говорити про це, але згодом будете.
Я б також не радила вдаватися до позиції «перечекаємо, доки це мине, воно мине». Можливо, ви маєте справу з таким явищем, як бісексуальність, тоді дійсно, у людини можуть змінитися партнер на партнерку або партнерка на партнера, і тоді ситуація ніби буде виглядати "нормальною." Але якщо ви маєте справу із явищем трансгендерності або гомосексуальності, то людина скоріш за все залишиться у своїй ідентичності, і такому вигляді, як вона вам презентує. І сподіватися на це, що це мине, це ніби вдавати, що те, що зараз із нею відбувається, є хибним, неправильним, патологічним, або якимось ще не таким, і це те саме, що й неприйняття.
Слідкуйте за тим, щоби не застрягати на етапах заперечення, провини й болю. Ці етапи природні, коли щось руйнується в нашому житті, навіть якщо це переконання щодо майбутнього наших дітей. Ми природним шляхом проходимо через етапи заперечення, небажання з цим примиритися, болю, почуття провини й так далі. Якщо ви помічаєте, що цей період триває у вас декілька місяців і ніяк не закінчується, скоріш за все вам допомогло б звернутися до психолога або психотерапевта, з яким або з якою ви б могли вийти з того місця, де застрягли.
Також я не радила б ігнорувати цю подію. Від того, що ми не будемо про це говорити, будемо уникати торкатися цієї теми, вона не перестане бути наявною. І якщо вам важко поки говорити про це, можна спокійно і просто сказати це дитині, або іншій людині з родини, яка здійснює камінг-аут, що ви поки не можете говорити про це, але згодом будете.
Я б також не радила вдаватися до позиції «перечекаємо, доки це мине, воно мине». Можливо, ви маєте справу з таким явищем, як бісексуальність, тоді дійсно, у людини можуть змінитися партнер на партнерку або партнерка на партнера, і тоді ситуація ніби буде виглядати "нормальною." Але якщо ви маєте справу із явищем трансгендерності або гомосексуальності, то людина скоріш за все залишиться у своїй ідентичності, і такому вигляді, як вона вам презентує. І сподіватися на це, що це мине, це ніби вдавати, що те, що зараз із нею відбувається, є хибним, неправильним, патологічним, або якимось ще не таким, і це те саме, що й неприйняття.
Слідкуйте за тим, щоби не застрягати на етапах заперечення, провини й болю. Ці етапи природні, коли щось руйнується в нашому житті, навіть якщо це переконання щодо майбутнього наших дітей. Ми природним шляхом проходимо через етапи заперечення, небажання з цим примиритися, болю, почуття провини й так далі. Якщо ви помічаєте, що цей період триває у вас декілька місяців і ніяк не закінчується, скоріш за все вам допомогло б звернутися до психолога або психотерапевта, з яким або з якою ви б могли вийти з того місця, де застрягли.
Стоп-фрази
Є ще такі фрази або вислови, які люди, що здійснюють камінг-аут, можуть почути від своїх рідних і ці слова є болісними, вони можуть поранити людину.
Я зібрала декілька таких висловів, і хочу поговорити з вами й про це.
І давно це в тебе?
Будьте певні, що точно давно. Якщо людина здійснює камін-аут, вона деякий час живе з цим. Якщо вона чує таку фразу, це про те, що начебто її звинувачують у чомусь, або піддають сумнівам правдивість її відчуття щодо себе.
А сходімо до фахівця або до священника, гуру, когось ще?
Це демонструє так звану патологізуючу позицію, тобто ви транслюєте дитині, що з нею щось не так, це хвороба, або щось ще. Сексуальна орієнтація й гендерна ідентичність хворобою не є, вони є варіантом норми розвитку людської сексуальності й гендерної ідентичності та виправляти те, що є нормою, є не просто безглуздям, це є й неетичним.
А, може, тобі здалося? А ти точно впевнений або впевнена, що це так?
Зазвичай людина тривалий час живе зі своєю ідентичністю і якщо вона наважилася вам сказати, вірогідно, що їй точно не здалося.
І за що мені оце все? Та що ти зі мною робиш? Ось виростила на свою голову?
Такі фрази звинувачують дитину або людину й ніби передають відповідальність за ваші складнощі. Це ви зараз не можете впоратися із ситуацією. Це ви зараз не можете подолати власні емоційні труднощі. Ваші емоції й ваші почуття це цілком ваша відповідальність, і якщо у вас складнощі, то дитина не винна в тому, що вони у вас є. Якщо ви не можете самостійно подолати деякі стани, певно, що вам потрібна допомога фахівця. Ваша дитина, звісно, не є фахівцем із ментального здоров'я й не мусить лікувати ваші емоційні проблеми.
Це гріх. Це аморально.
Якщо ваша дитина повідомила вам про те, що її сексуальна орієнтація або гендерна ідентичність є такою, якою вона є, вона імовірніше до того багато разів подумала про те, як це буде сприйнято, як на це дивляться в суспільстві і якби аморальність або гріховність, як категорія її хвилювала, скоріш за все вона б прийшла до вас з іншими питаннями та в іншому контексті й, можливо, не до вас, а до інших людей, які могли б надати їй підтримку в цьому аспекті. Коли батьки це говорять, вони ніби-то мають надію, що дитина почує і прийде до тями, але насправді це лише додасть почуття провини перед вами й тієї й зайвої надлишкової відповідальності, яку неетично передавати дитині за знов-таки ваші почуття.
А що я тепер на роботі скажу? Що тепер сусіди або родичі скажуть?
Так само, дитина не мусить відповідати за ваші почуття щодо того, що скажуть родичі, і як ви з цим обійдетеся. Це може бути неприємним, але, як показує практика, здебільшого люди досить спокійно сприймають інформацію щодо того, що хтось зі знайомих їм людей має сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, яка виходить за межі гетеронормативності. Якщо вас бентежить це питання, скоріш за все, вам необхідна допомога з тим, щоби навчитися допомагати собі, щоби навчитися бути більш стійкими в тому, що ви живете правильне життя, і що ви не маєте бути зручними або якимись, якими вас хотіли б бачити інші люди.
Ну, головне, що не наркотики.
Ця фраза ніби-то звучить, як фраза прийняття, але насправді вона є знецінюванням і патологізацією, ніби гендерна ідентичність людини те саме, що й наркотики, тільки трошечки краще, а воно таким не є. Ці поняття взагалі не варто ставити в один рядок.
Я зібрала декілька таких висловів, і хочу поговорити з вами й про це.
І давно це в тебе?
Будьте певні, що точно давно. Якщо людина здійснює камін-аут, вона деякий час живе з цим. Якщо вона чує таку фразу, це про те, що начебто її звинувачують у чомусь, або піддають сумнівам правдивість її відчуття щодо себе.
А сходімо до фахівця або до священника, гуру, когось ще?
Це демонструє так звану патологізуючу позицію, тобто ви транслюєте дитині, що з нею щось не так, це хвороба, або щось ще. Сексуальна орієнтація й гендерна ідентичність хворобою не є, вони є варіантом норми розвитку людської сексуальності й гендерної ідентичності та виправляти те, що є нормою, є не просто безглуздям, це є й неетичним.
А, може, тобі здалося? А ти точно впевнений або впевнена, що це так?
Зазвичай людина тривалий час живе зі своєю ідентичністю і якщо вона наважилася вам сказати, вірогідно, що їй точно не здалося.
І за що мені оце все? Та що ти зі мною робиш? Ось виростила на свою голову?
Такі фрази звинувачують дитину або людину й ніби передають відповідальність за ваші складнощі. Це ви зараз не можете впоратися із ситуацією. Це ви зараз не можете подолати власні емоційні труднощі. Ваші емоції й ваші почуття це цілком ваша відповідальність, і якщо у вас складнощі, то дитина не винна в тому, що вони у вас є. Якщо ви не можете самостійно подолати деякі стани, певно, що вам потрібна допомога фахівця. Ваша дитина, звісно, не є фахівцем із ментального здоров'я й не мусить лікувати ваші емоційні проблеми.
Це гріх. Це аморально.
Якщо ваша дитина повідомила вам про те, що її сексуальна орієнтація або гендерна ідентичність є такою, якою вона є, вона імовірніше до того багато разів подумала про те, як це буде сприйнято, як на це дивляться в суспільстві і якби аморальність або гріховність, як категорія її хвилювала, скоріш за все вона б прийшла до вас з іншими питаннями та в іншому контексті й, можливо, не до вас, а до інших людей, які могли б надати їй підтримку в цьому аспекті. Коли батьки це говорять, вони ніби-то мають надію, що дитина почує і прийде до тями, але насправді це лише додасть почуття провини перед вами й тієї й зайвої надлишкової відповідальності, яку неетично передавати дитині за знов-таки ваші почуття.
А що я тепер на роботі скажу? Що тепер сусіди або родичі скажуть?
Так само, дитина не мусить відповідати за ваші почуття щодо того, що скажуть родичі, і як ви з цим обійдетеся. Це може бути неприємним, але, як показує практика, здебільшого люди досить спокійно сприймають інформацію щодо того, що хтось зі знайомих їм людей має сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, яка виходить за межі гетеронормативності. Якщо вас бентежить це питання, скоріш за все, вам необхідна допомога з тим, щоби навчитися допомагати собі, щоби навчитися бути більш стійкими в тому, що ви живете правильне життя, і що ви не маєте бути зручними або якимись, якими вас хотіли б бачити інші люди.
Ну, головне, що не наркотики.
Ця фраза ніби-то звучить, як фраза прийняття, але насправді вона є знецінюванням і патологізацією, ніби гендерна ідентичність людини те саме, що й наркотики, тільки трошечки краще, а воно таким не є. Ці поняття взагалі не варто ставити в один рядок.