Дідківська Нюта
В «Інсайт» мене вперше привело бажання бути залученою у розвиток і просвітництво, а згодом — бажання нести знання в суспільство. Я знаю, що велику роль відіграє обізнаність людей про власні права: з часом саме вона призводить до того, що коли ці права утискають, люди обурюються і відстоюють їх. Адже коли ти просто пливеш за течією і не знаєш базового, то стаєш стадом, яке бездумно на все погоджується. Обізнаність дуже важлива, тому моя мета — дати людям якомога більше знань про них самих і допомогти в розумінні «хто я є».
Колись я була волонтеркою в житомирському «Інсайті», а потім переїхала у Вінницю і шукала схожий простір. Зрештою, не знайшовши, подумала: «А чому б самій не спробувати стати координаторкою?» Тепер «Інсайт» є і у Вінниці. Попри те, що я фармацевтка, активістська діяльність більше до душі.
Що мене заряджає:
Люди, виступи та організаційні питання (попри те, що вони вимотують і потім ходиш як вижатий лимон).
Бліц-інтерв’ю:
Одне речення про себе, яке не є посадою
Можу знайти підхід абсолютно до будь-якої людини.
Чим займаєшся, коли не рятуєш права людини?
Я музикантка: граю на гітарі, фортепіано, співаю. Люблю записувати різні кавери та пишу вірші. Також танцюю.
Опиши себе трьома словами
Розсудлива, стримана, щира.
Улюблений квір-фільм або серіал — і чому саме він
«Щаслива пора». У ньому розкривається багато проблем, з якими стикались майже всі, до того ж цей фільм затишний: кінець був хороший, а розв’язка показує, що поки ти не приймеш себе, щасливою/щасливим ти не будеш.
