Герб ПольщіОсінь надворі, а наш “Квір-огляд” як завжди в кінці місяця до вашої уваги. Ми продовжуємо стежити за подіями у Польщі, де розглядається законодавство з визнання гендерної ідентичності. Так, 8 вересня парламентські комітети зі здоров’я та з юстиції і прав людини розглянули поправки, запропоновані Сенатом до закону з погодження гендеру. В результаті більшість поправок було відкинуто (детальніше про них можна прочитати у нашому попередньому огляді) і, отже, за ключовими положеннями законопроект повернувся до того вигляду, який він мав на час прийняття його Сеймом. У цьому вигляді його було знову проголосовано у парламенті, і тепер він чекає на підпис президента Анджея Дуди, за яким залишається останнє слово щодо того, щоб нове законодавство для транс-людей набуло сили.

Флаг провінції Буенос-АйресТим часом в Аргентині транс-законодавство просувається вже значно далі. 17 вересня у провінції Буенос-Айрес було прийнято закон, що встановлює вимогу для місцевої влади виділяти як мінімум 1% робочих місць трансгендерним людям. Цей закон було прийнято одноголосно сенатом провінції, і його дія поширюється на регіон навколо столиці, у якому проживає 40% населення країни. Місцеві активісти підтримують закон, оскільки він покращить можливість для трансгендерних людей повноцінно інтегруватися в суспільство, у той час коли досі багато з них задіяні у проституції. Таким чином, Аргентина стає першою світовою державою, що вводить квоти для трансгендерів, і підтверджує свою репутацію як однієї з прогресивніших в аспекті захисту прав транс-людей. Нагадаємо, що свого часу вона була першою країною, яка ввела в дію закон, що дозволив визнавати гендерну ідентичність без будь-яких медичних втручань та діагнозів.

Флаг ТаїландуПрава трансгендерів і не тільки намагаються захищати також в Таїланді – на другому тижні вересня Закон про гендерну рівність, який було прийнято у березні, вступив у дію. Закон визначає як “несправедливу дискримінацію на основі статі” будь-яку дію, яка сегрегує, перешкоджає або обмежує права особи на основі того, що вона має “статеві прояви, які відрізняються від її початкової статі”. Винні у дискримінації можуть бути засуджені до 6 місяців тюрми та сплати штрафу у 20000 бат (місцева валюта). У початковій редакції закону були обмеження, пов’язані з освітою, релігією та суспільним інтересом, але пізніше їх було видалено, і це означає, що урядові структури так само нестимуть відповідальність за дії, спрямовані проти ЛГБТ. Зараз уряд Таїланду ще розглядає законопроект про цивільні союзи, а також поправки до конституції, що дадуть змогу для подальшого визнання прав транс-людей у цій країні.

Флаг НепалуВ іншій східній країні – Непалі 16 вересня парламент прийняв нову конституцію, у якій передбачено захист ЛГБТ від дискримінації. 20 вересня на офіційній церемонії її було офіційно обнародувано, після чого вона вступила в силу. У конституції зазначено, що сексуальні та гендерні меншини мають право на рівність та на соціальну справедливість; при цьому у статті, що стосується ідентифікаційних документів, використовується гендерно-нейтральна мова. Також люди з ВІЛ та іншими хворобами визначаються як захищені від дискримінації за ознакою стану здоров’я. Варто зазначити, що на сьогоднішній день тільки лічені країни захищають права ЛГБТ на рівні конституції – це, зокрема, Південно-Африканська Республіка та Еквадор. Активісти кажуть, що нова конституція є перемогою не тільки для сексуальних та гендерних меншин, а й взагалі для всіх громадян Непалу, які мають цим пишатися. Також вони сподіваються, що це стане прогресивним прикладом для інших країн та установ у всьому світі. Нагадаємо, що нещодавно у Непалі було видано перший паспорт, у якому гендер позначено як відмінний від жіночого або чоловічого – “X”.

Президент Мутаріка

В африканській країні Малаві тема прав ЛГБТ також актуалізувалася: на початку вересня президент Пітер Мутаріка анонсував проведення референдуму, на який будуть винесені питання декриміналізації гомосексуальності та одностатевих шлюбів, а також абортів. Раніше секс між чоловіками в Малаві передбачав покарання у 14 років тюрми, але у 2012 році дія цього закону була призупинена після того, як трансгендерна жінка та її партнер, які одружилися за традиційною церемонією, були засуджені до 14 років тяжкої праці. Слід зазначити, що в Малаві офіційно не визнається існування трансгендерних людей, тому ця пара розглядалася як одностатева. Зараз президент Мутаріка каже, що вирішення питання, чи потрібно повернутися до того закону, чи навпаки дозволити одностатеві шлюби, буде залишено народу. При цьому в країні, де панують досить традиційні погляди, такий референдум має мало шансів на позитивний результат. Деякі правозахисники висловлюють свої застереження з приводу того, що питання, яке стосується базових прав людини, виноситься на референдум. У той же час, малавійські активісти з руху Yes Equality планують проводити паради та публічні події, спрямовані на просвіту суспільства у питаннях гомосексуальності.

Емблема ЄвропарламентуКоли у деяких країнах світу права ЛГБТ усе ще ставляться під сумнів, 8 вересня Європейський парламент розглянув доповідь Лаури Феррара з фундаментальних прав людини, у тому числі прав ЛГБТІ, та затвердив її більшістю голосів. Доповідь закликає Єврокомісію та держави-члени впровадити кращі моделі захисту прав людини; розробити стратегію рівності за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності; полегшити процедури визнання гендеру в офіційних документах, засуджуючи такі, що вимагають стерилізації; оновити каталоги захворювань таким чином, щоб трансгендерні люди не вважалися у них психічно хворими і водночас мали можливість отримувати необхідну медичну допомогу. Окремо слід зазначити, що у доповіді вітається ініціатива щодо перегляду Міжнародної класифікації хвороб ВООЗ з метою депатологізації транс-ідентичностей і пропонується збільшити зусилля для того, щоб гендерна варіативність у дитинстві не була діагнозом у новій класифікації. Це важливо, оскільки гендерно-варіативні діти допубертатного віку не потребують медичної допомоги, і такий діагноз веде до їх стигматизації. Також Європарламент закликав держави-члени, які на сьогоднішній день не визнають одностатеві стосунки, розглянути можливість шлюбів або партнерств для ЛГБТ.

Журнал сексуальної медициниОтже, трансгендерність поступово прямує у тому напрямку, щоб як і гомосексуальність не вважатися хворобою, зате гомофобія, навпаки, може виявитися психічним захворюванням. У той же день 8 вересня у “Журналі сексуальної медицини” було опубліковано статтю, з якої випливає, що вона може бути пов’язана з дисфункціональними аспектами особистості. Дослідники з Римського університету Тор Вергата опитали 551 студента у віці від 18 до 30 років та провели деякі психометричні аналізи, щоб визначити їх рівні гомофобії, психопатологічні симптоми, захисні механізми та стилі прив’язаності. Результати виявили, що психотичні риси особистості, до яких належить агресивність та міжособистісна ворожість, дуже сильно корелюють з гомофобією. У той же час, депресія та невротичні захисні механізми демонструють зворотну кореляцію. Крім того, дослідження показує, що на рівень гомофобії впливає незрілість захисних механізмів, а також гендер: чоловіки в середньому більш гомофобні, ніж жінки. “Після століть дискусій про те, чи є захворюванням гомосексуальність, ми вперше демонструємо, що насправді хворобою, яка має бути вилікувана, є гомофобія, асоційована з серйозними психопатологіями”, – каже ведучий автор дослідження Емануель Джанніні.

Зустріч на тему інтерсексуальностіТема інтерсексуальності досі майже не обговорювалася на високому рівні – на черговій зустрічі Ради ООН з прав людини, яка почалася 14 вересня в Женеві, її було піднято вперше. Комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн висловився з приводу інтерсекс-спільноти під час відкриття і пізніше провів зустріч з захисниками прав інтерсексуалів з усього світу. Серед учасників було 7 правозахисників, а також більше 25 експертів з медицини та біоетики, представників неурядових організацій та відділень ООН. Були обговорені шляхи припинення примусової стерилізації та інших хірургічних операцій, а також дискримінації у школах та на роботі, від якої страждають інтерсексуальні діти та дорослі. Активіст з Австралії Морган Карпентер відзначив, що у порівнянні з іншими ЛГБТІ-людьми специфічні проблеми інтерсексуалів отримують найменшу увагу. Отже, тепер, коли ці питання порушені на рівні ООН, є сподівання на те, що ситуація має змінитися.

Міжнародний день бісексуальностіІ на завершення нашого огляду згадаємо, що 23 вересня у всьому світі святкували Міжнародний день бісексуальності. Вперше цей день відзначили у 1999 році за ініціативою трьох бісексуальних активістів із США. Одна з них, Джіджі Рейвен Вілбер, свого часу зазначила, що, хоча з часів Стоунвольського бунту спільнота геїв та лесбійок зросла у силі та видимості, бісексуальна спільнота залишається невидимою. Тому відзначення дня бісексуальності стало відповіддю на упередження та маргіналізацію бісексуальних людей як у гетеросексуальному, так і у ЛГБТ-середовищі. Для нашого суспільства біфобія є мабуть іще більш актуальною, бо тема бісексуальності взагалі відсутня у суспільному дискурсі, і наявність літери Б в абревіатурі ЛГБТ як правило буває суто формальною. Отже, цей день є нагадуванням того, що бісексуальні люди існують і мають бути почутими.

Підготувала Інна Ірискіна

Рекомендуем: