Читайте у випуску:

  • Норвегія приєднується до країн-лідерок з юридичного визнання гендеру;
  • Данія депатологізує трансгендерність, не чекаючи змін до Міжнародної класифікації хвороб;
  • У США вперше визнано гендерно-небінарну людину;
  • та багато іншого.

Норвегія: самовизначення гендеру затверджено

Транс-активісти Норвегії
Норвезькі транс-активісти вітають новий закон

У попередньому випуску «Квір-огляду» ми писали про те, що Міністерство охорони здоров’я Норвегії запропонувало реформувати процедуру юридичного визнання гендеру таким чином, щоб воно базувалося виключно на самовизначенні. І от 6 червня цей законопроект було проголосовано у парламенті. Його було підтримано Партією прогресу, Соціалістичною лівою партією та Зеленими, загалом 78 голосами «за» при 13 «проти». Закон набуває чинності з 1 липня.

Отже, Норвегія стала 5 країною у світі, де визнання гендеру не потребує медичних діагнозів, після Аргентини, Данії, Мальти та Ірландії. У той же час, норвезький активіст та представник організації «Трансгендерна Європа» Стайн Вольфф Фриденлунд каже, що закон міг би бути ще кращим. Зокрема, він пропонує повністю зняти вікове обмеження (зараз це 6 років) та розглянути можливість впровадження небінарних гендерних маркерів.

Данія: депатологізація на випередження ВООЗ

Трансгендерні та горді
Трансгендерність – не хвороба, а те, чим можна пишатися

Данія є однією з країн, що лідирують у питаннях прав людини для трансгендерів. Так, у 2014 році вона стала першою країною у Європі та другою у світі (після Аргентини), яка зняла вимогу встановлення діагнозу для юридичного визнання гендеру. І от зараз Данія знову показує іншим приклад, як треба діяти.

Доки у світі ще йдуть дебати щодо місця діагнозів, пов’язаних із трансгендерністю, у Міжнародній класифікації хвороб ВООЗ, нова 11 ревізія якої у остаточній редакції очікується у 2018 році, Міністерство охорони здоров’я Данії 13 травня прийняло рішення виключити трансгендерність зі списку психічних діагнозів, починаючи з 1 січня 2017 року. Зауважимо, що діагнозу з назвою саме «трансгендерність» не існує (у МКХ є «транссексуалізм» та інші діагнози), тому можна припустити, що йдеться про усі пов’язані з неї діагнози.

Як каже депутат від Соціал-демократичної партії Флемінг Мьоллер Мортенсен, у них уже урвався терпець чекати, доки ВООЗ завершить розробляти нову систему діагнозів, тому, якщо вони не зроблять цього у жовтні, Данія готова діяти сама. Таким чином, пов’язана із психічним діагнозом стигматизація та дискримінація трансгендерних людей має бути назавжди припинена.

Данія не перша країна, що прийняла подібне рішення: аналогічно ще у 2010 році зробила Франція. Проте на відміну від Данії процедура визнання гендеру у Франції досі залишається складною та непрозорою.

Інша новина з Данії полягає у тому, що у Копенгагені планується побудувати цілий квартал для ЛГБТ-людей старше 50 років. Житлове об’єднання 3B планує збудувати там близько 30 жилих будинків. Зазначається, що там також зможуть жити і гетеросексуали, але вони мають погоджуватися з умовами проживання.

Польща: транс-перехід за кордоном є легальним

Активісти "Транс-Фузії"
Активісти “Транс-Фузії” під час прайду у Варшаві

1 червня суд у Варшаві прийняв рішення, за яким дозволив громадянці Польщі, яка пройшла процедуру переходу у Німеччині, змінити її гендерний маркер та ім’я без отримання транссексуального діагнозу та наступного розгляду її справи у суді.

У 2015 році вона звернулася по допомогу до трансгендерної організації «Транс-Фузія» після того, як у рідному місті їй відмовили у зміні свідоцтва про нарождення, висловивши сумніви з приводу легітимності відповідного рішення німецького суду, який визнав її жінкою. Юристи «Транс-Фузії» допомогли заявниці підготувати необхідні документи, після чого суд дійшов висновку, що підстав відмовляти їй немає.

Цей випадок є важливим, оскільки багато трансгендерних громадян Польщі вважають за краще проходити процедури визнання гендеру у інших країнах Євросоюзу. Досі після повернення на батьківщину їм фактично доводилося знову проходити різні медичні обстеження, отримувати діагноз, а тоді ще і витримувати довгий судовий процес. Тепер, наслідуючи цьому прикладу, у них буде можливість оминути складну польську процедуру. Як ми писали минулого року, були спроби значно її спростити шляхом прийняття відповідного закону, проте вони зазнали невдачі через накладене президентом вето.

Канада: спроба заборонити дискримінацію за гендерною ідентичністю

Транс-дівчинка з Канади
10-річна транс-дівчинка вважає, що новий закон зробить кращим її майбутнє

17 травня уряд Канади запропонував законопроект, що має гарантувати рівні права трансгендерним людям. Він додає поняття «гендерна ідентичність» та «гендерна експресія» до Канадського акту з прав людини та Кримінального кодексу, таким чином забороняючи дискримінацію за цими ознаками. Ці поняття будуть братися до уваги при розгляді злочинів на ґрунті ненависті та мови ненависті.

Самі трансгендерні канадці кажуть, що з новим законодавством будуть почуватися безпечніше. Водночас активісти не поспішають радіти, оскільки схожі законопроекти уже подавалися до парламенту 6 разів, але так і залишалися нерозглянутими або були заблоковані Сенатом. Проте зараз шанси його прийняття оцінюються як більші.

Опитування 2010 року у канадській провінції Онтаріо показало, що 20% трансгендерних людей потерпали від сексуального або фізичного насильства, 13% були звільнені та 18% не прийняті на роботу через їх трансгендерність. Отже, прийняття такого антидискримінаційного законодавства є актуальним.

Пакістан: релігійна спільнота робить крок назустріч трансгендерам

Трансгендери Пакістану
Трансгендерна спільнота вітає зміни, але до справжньої рівності ще далеко

Ставлення до ЛГБТ загалом та зокрема трансгендерів у мусульманських країнах навряд чи можна назвати добрим, але і тут дещо змінюється на краще. У даному випадку це стосується Пакістану, де 26 червня близько 50 священиків випустили фетву (релігійний роз’яснювальний документ), згідно з якою трансгендерам дозволяється укладати шлюб. При цьому трансгендерна особа з «видимими ознаками чоловіка» може оженитися на жінці чи трансгендерній особі з «видимими ознаками жінки», або навпаки. У той же час, трансгендерам з «видимими ознаками обох статей» шлюб не дозволяється.

Також зазначається, що трансгендерів не можна лишати спадщини, і батьки, які так вчинять, «накликають гнів господа». Крім того, засуджується приниження та образи трансгендерних людей. Також поховальні ритуали для трансгендерних мусульман мають бути такими самими, як і для інших мусульман – чоловіків та жінок.

У той же час, ця фетва не має сили закону і була видана досить невеликою релігійною спільнотою Танзім Іттіхад-і-Уммат, тому навряд чи матиме великий вплив на ситуацію у країні в цілому. Трансгендерні активісти кажуть, що для справжніх змін питанням їхніх прав має зайнятися держава. Ще у 2009 році Верховний Суд Пакістану прийняв рішення, що трансгендерам мають бути гарантовані такі самі права, як і іншим громадянам, а також захист від дискримінації, але реальна ситуація досі залишається важкою.

США: продовження туалетних баталій, визнання небінарності та стрілянина в Орландо

Пет МакКрорі
Губернатор Пет МакКрорі – головний фігурант туалетного протистояння

У Сполучених Штатах Америки продовжується протистояння навколо так званих «туалетних законів», згідно з якими трансгендерні люди мають відвідувати туалети, душові і т.п. приміщення згідно зі статтю, приписаною їм при народженні. Насамперед це стосується штата Північна Кароліна, у якому такий закон, відомий як HB2 (House Bill 2), набув чинності.

Так, 5 травня Мінюст США оголосив, що подає позов проти влади штату, оскільки закон є дискримінаційним щодо ЛГБТ та порушує федеральний закон про громадянські права. Якщо штат не погодиться скасувати «туалетний закон», то його навчальні заклади можуть залишитися без федерального фінансування.

Губернатор Північної Кароліни Пет МакКрорі однак заявив 9 травня, що подає зустрічний позов, оскільки вважає HB2 правомірним. Він звинувачує адміністрацію Обами, що вона хоче переписувати закони в обхід Конгресу, та стверджує, що нібито саме присутність трансгендерних учнів у туалетах порушує приватність інших дівчат та хлопчиків.

Тим часом 13 травня адміністрація президента США випустила рекомендації для навчальних закладів, згідно з яким вони мають дозволяти трансгендерним учням та студентам використовувати туалети згідно з їх гендерною ідентичністю, при тому не маючи права вимагати відповідного медичного лікування для отримання такого дозволу. Лист з цими рекомендаціями був розісланий безпосередньо навчальним закладам США. Хоча лист не має формальної зобов’язуючої сили, проте він також наголошує, що відмова від дотримування рекомендацій може мати наслідком позбавлення федерального фінансування.

Університет Північної Кароліни вже заявив 27 травня, що не буде виконувати HB2. Юристи університету готові до судових баталій з цього приводу, проте чекають, чим завершиться протистояння між владою штату та країни. Політики штату тим часом розглядають можливі поправки до закону, але головне положення щодо відвідування туалетів у новому драфті лишається незмінним.

Джеймі Шуп
Джеймі Шуп не вважають себе ані чоловіком, ані жінкою

Інша варта уваги подія зі США: 10 червня там було вперше офіційно визнано небінарну людину. Це Джеймі Шуп зі штату Орегон, що не вважають себе ані чоловіком, ані жінкою, та використовують відносно себе займенник «вони». Шуп відчували гендерну невідповідність з дитинства і на певному життєвому етапі вирішили, що вони є трансгендерною жінкою, проте пізніше прийшли до усвідомлення того, що жіночий гендер їм також не підходить. Тоді Шуп почали домагатися для себе іншої, третьої опції. Перша спроба отримати водійські права з небінарним гендерним маркером була невдалою, але тоді вони подали до суду і досить легко виграли справу.

Прецедент Шупа відкриває потенційну можливість для інших небінарних людей у США також отримати визнання. Зараз у світі всього кілька країн, де небінарний гендер визнається тим або іншим чином, серед яких можна назвати Австралію, Данію, Індію, Непал. Нещодавно ми писали про те, що офіційне визнання небінарних людей також розглядається зараз у Шотландії.

Акція на підтримку Орландо
ЛГБТ-спільнота закликає до любові у підтримку жертв стрілянини в Орландо

Також, пишучи про події у США, не можемо не згадати трагедію в Орландо. 12 червня Омар Матін вчинив стрілянину у місцевому гей-клубі «Пульс», під час якої вбив 49 людей і поранив 53, та згодом сам був убитий поліцією. У США це стало масовим убивством з найбільшою кількістю жертв з часів 11 вересня 2001 року, а також найбільшою насильницькою акцією проти ЛГБТ за всю історію країни. Більшість загиблих були латиноамериканцями, оскільки трагедія відбулася під час латино-вечірки.

Хоча вбивця, що мав афганське походження, стверджував про свою причетність до ІДІЛ, ніякого підтвердження його зв’язку з терористичними організаціями виявлено не було. Натомість є свідчення, що Матін був регулярним відвідувачем клубу, отже, до злочину скоріше за все призвела його внутрішня гомофобія.

Мексика: президент підтримує одностатеві шлюби

Енріке Пенья Ньєто
Президент Мексики зробив свою аватару райдужною на час IDAHOT

Минулого року Верховний Суд Мексики визнав заборону одностатевих шлюбів неконституційною. Наслідком цього стало визнання таких шлюбів у всіх штатах країни. Проте укладання їх досі можливе тільки у кількох штатах та у столиці – Мехіко.

Та президент Мексики Енріке Пенья Ньєто має намір змінити цю ситуацію. 17 травня, у Міжнародний день боротьби з гомофобією та трансфобією, він виступив з ініціативою закріпити право на одностатеві шлюби у конституції та цивільному кодексі. «Шлюби мають укладатися без дискримінації на підставі етнічності чи національності, обмежених можливостей, соціального стану, стану здоров’я, релігії, гендерних або сексуальних переваг», – сказав президент.

Для того, щоб відповідні зміни до конституції могли бути впроваджені, їх має бути підтримано більшістю у дві треті Конгресу та ратифіковано простою більшістю від 31 штату. У той же час, пропозиція отримала критику з боку офіційних представників римсько-католицької церкви, яка має у Мексиці великий вплив.

Португалія: останній крок на шляху до сімейної рівності

Жіноча сім'я у Португалії
Тільки нещодавно такі сім’ї стали офіційно можливими у Португалії

На початку року у Португалії було дозволено адопцію для одностатевих сімей, а тепер там також прийнято закон, за яким жіночі одностатеві пари, а також самотні жінки отримали доступ до штучного запліднення. 13 травня законопроект, що являв собою поправки до регулювання медично-допоміжної репродукції, було схвалено парламентом, де його підтримали здебільшого партії лівого спектру. 7 червня закон було підписано президентом, а набуде чинності він 1 серпня.

Також за цим законом жінка, що є дружиною тієї, яка таким чином народила, автоматично визнається родителькою дитини. Завдяки цим змінам, згідно з даними ILGA-Europe, Португалія стала країною, у якій повністю ліквідовано сімейну нерівноправність.

Зазначимо, що президент Португалії Марселу Рібелу ді Соза виказав подив з приводу норми закону, за якою жіночій парі гарантовано збереження анонімності батька. На його думку, біологічний батько має невід’ємне право знати про свою дитину. Проте, як сказано вище, закон він усе-таки підписав.

Швейцарія: партнери тієї ж статі отримали право на адопцію

Одностатева сім'я
Тепер одностатеві сім’ї з дітьми у Швейцарії зможуть отримувати повні батьківські права

У Швейцарії з 2007 року визнаються зареєстровані партнерства для одностатевих пар, суттєвою відмінністю яких від шлюбів була відсутність права на адопцію. У січні Комітет з правових питань Ради кантонів Швейцарії підтримав пропозицію дозволити одностатевим парам адопцію дитини партнера. У березні цей законопроект був прийнятий усією Радою кантонів, після чого відправлений на розгляд до Національної ради, де у травні був також підтриманий. Нарешті після незначних поправок його було винесено на голосування у парламенті, де 17 червня прийнято остаточно.

Швейцарське законодавство з адопції не змінювалося з 70-х років минулого століття, у той час як більше ніж 25000 сімей у країні виховують дітей, не будучи у шлюбі, тому така реформа є дуже актуальною. Водночас, спільна адопція тут залишається недозволеною. Більше того, представники консервативних партій мають намір спробувати скасувати новий закон шляхом референдуму.

Італія: одностатеві партнерства визнано остаточно

Ілюмінація у Римі
Райдужна ілюмінація у Римі на честь прийняття законодавства про партнерства

Ми писали раніше про те, як у Італії проходили дебати щодо закону про одностатеві партнерства, та врешті-решт після виключення з нього права на адопцію його було прийнято у Сенаті – верхній палаті італійського парламенту. Тепер же цей закон пройшов і нижню палату – Палату депутатів. 11 травня він отримав 369 голосів «за» при 193 «проти», 20 травня був підписаний президентом, і нарешті 5 червня набув чинності.

Хоча це у будь-якому разі важливий крок, багато ЛГБТ-людей залишилися невдоволеними відсутністю у ньому можливості адопції. Опоненти ж з правого політичного крила Італії не є оригінальними – вже наступного дня після прийняття закону вони заявили, що спробують організувати референдум задля його скасування.

Підготувала Інна Ірискіна

Рекомендуем: