5 листопада депутати Верховної Ради провалили голосування частини законів, необхідних для лібералізації візового режиму України з Європейским Союзом. 10 листопада стало фактично останньою можливістю для них виправити свої помилки і прийняти всі 10 законів. Проте ці закони потрібні насамперед не Європі, а самій Україні. Це зокрема закони, спрямовані на посилення боротьби з корупцією, а також поправки до Трудового кодексу, що мають заборонити дискримінацію у трудових відносинах за рядом ознак, включаючи сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність.

З метою тиску на депутатів небайдужими громадянами, що не мають відношення до жодних політичних партій та рухів, було організовано акцію під назвою “Don’t FU€K with us! 101010” (цифри тут означають 10 листопада, 10 година, 10 законів). Активна частина ЛГБТК-спільноти, у тому числі громадська організація “Інсайт”, вирішила приєднатися до цієї акції, особливо акцентуючи увагу на антидискримінаційних нормах – адже гомосексуальні, бісексуальні та трансгендерні люди часто мають проблеми на робочому місці та опиняються у ситуаціях, коли їх звільняють або не приймають на роботу через їх сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. У той же час, ці норми не є якимись “особливими правами” саме для ЛГБТК, як про це інколи можна почути, оскільки у певних випадках вони так само можуть бути застосовані до гетеросексуальних та цисгендерних людей. “І це не лише сексуальна орієнтація. Це, наприклад, стать – жінок, які ще не народжували. Їх не беруть на роботу, бо вони можуть народити раптом. І це їхне право, розумієте? Людей потрібно брати на роботу незалежно від іхньої національності, орієнтації, етнічності, гендерної ідентичності, статі, віку”, – каже голова ГО “Інсайт” Олена Шевченко.

DSC_0120

Слід зазначити, що дехто з організаторів акції, нібито декларуючи толерантність, водночас були проти відкритої участі ЛГБТК під райдужними прапорами. Така позиція свідчить про те, що прихильність сучасним європейським цінностям в Україні нажаль часто є вибірковою і певною мірою показовою, супроводжуючись прихованою гомофобією і нерозумінням того, що таке права людини. Проте незважаючи на протиріччя і навіть пряму заборону прапорів ЛГБТК-активісти не відступили і заявили про себе відкрито.

Акція почалася перед Верховною Радою о 10 годині. Активісти розгорнули перед собою великий банер з написом “Стоп дискримінація”. Була присутня загальна символіка акції, трансгендерні та райдужні прапори і парасольки, плакати з гаслами “Всі різні – всі рівні”, “Виходь із шафи”, “Human rights are for all”, а також з номерами законопроектів, які мають бути проголосовані. Незважаючи на конфлікти на підготовчій стадії, під час самої акції непорозумінь між учасницями та учасниками не було, адже всі так чи інакше вийшли за спільну мету. Акція викликала великий інтерес з боку телебачення та інших ЗМІ, отже крім своєї безпосередньої мети вона також сприяла підвищенню видимості ЛГБТК-спільноти. А ще, хочеться сподіватися, показала її невидимій частині, що виходити і боротися за свої права в Україні можливо, і це треба робити.

На момент завершення основної частини акції було проголосовано 4 закони із необхідних 10. Увечері ж, коли інші “безвізові” закони було прийнято і залишився тільки законопроект з антидискримінаційними поправками до Трудового кодексу, він отримав лише 207 голосів. Це на 90 більше, ніж під час першого голосування 5 листопада, але все ще недостатньо. Нажаль, гомофобія у парламенті в черговий раз перемогла Європу. Що ж, це є приводом організовувати ще акції і продовжувати боротьбу.

Фото: Ольга Ольшанська

DSC_0044

DSC_0039

IMG_1959 DSC_0064

DSC_0106

DSC_0127

Рекомендуем: